ФОРМУВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ НА ЗРАЗКАХ КУЛЬТУРНОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ СПАДЩИНИ РІДНОГО КРАЮ
(Ольшевська Лариса Григорівна, керівник турклубу «Кипарис»)
Я працююю керівником гуртків у БДЮТ 15 років. За цей час зібрала певні знання і хочу ними поділитися.
У БДЮТ створено туристсько-екологічний клуб «Кипарис», який нараховує 30 дітей різних вікових категорій. Під час навчання в клубі діти оволодівають певною сумою екологічних знань, засвоюють норми поведінки та ціннісні орієнтації у відношенні до природи, набувають практичних умінь та навичок по збереженню природного середовища. Визначення педагогічних умов екологічного виховання здійснюється на основі ознайомлення з теоретичними даними з наукових джерел, узагальнення передового педагогічного досвіду та власної багаторічної діяльності досвіду. В процесі навчання та виховання виконуються такі завдання:
комплексний підхід до вивчення природи;
врахування вікових, індивідуально-психологічних особливостей навчання і виховання;
організація безпосередньої діяльності гуртківців по охороні та поліпшенню природного середовища своєї місцевості під час навчальної та суспільно-корисної праці;
вибір оптимальних форм, методів і прийомів екологічного виховання;
вплив керівника гуртка на виховання власним прикладом бережливого, дбайливого ставлення до навколишньої природи.
Своєрідність турклубу «Кипарис» у тому, що він офіційно зареєстрований і є самодіяльною дитячою громадською організацією з власним статутом, девізом, піснею та емблемою
Основною формою діяльності клубу є гурткові заняття туризмом. Формування групи відбувається на засадах добровільності, дотримання правил співжиття в дитячому колективі на принципах чесності й справедливості, дружби й товариськості, співчуття, доброти і милосердя, честі та совісті, краси. У стінах клубу набула конкретики самодіяльність, якої часто не вистачає в класних колективах, а із самостійністю – відповідальність і нерозривність слова й діла.
Романтика дитячого колективу у поєднанні зі свободою вибору дій для задоволення власних потреб в організації змістовного позашкільного життя дають результат: до турклубу приходять навіть після закінчення школи, бо іноді усі найкращі спогади про шкільні роки – це життя в турклубі «Кипарис».
Діяльність гуртків – це конкретна і пряма інвестиція у розвиток творчих здібностей юних, у боротьбу з бездоглядністю у позаурочний час, у протистояння злочинності та правопорушенням, у боротьбу з наркоманією, та подоланням наслідків з цими негативними явищами у дитячому та молодіжному середовищі.
Багаторічний досвід туристсько-екологічної роботи «Кипарису» показав, що вона підвищує інтерес школярів до знань, розширює їх світоглядні горизонти. Це спонукає вихованців гуртків до постійної необхідності спілкування з природою, до ознайомлення з історичними надбаннями рідного краю – Черкащини – духовного серця України. Чимало колишніх гуртківців стали студентами історичних, екологічних та філологічних факультетів, чим назавжди пов’язали своє життя з пропагандою історико-культурної спадщини. Інші просто приходять до турклубу, беруть участь в екскурсійних поїздках та походах. Це є підтвердженням правильності обраного змісту діяльності.
Досвід турклубу «Кипарис» при організації туристсько-краєзнавчої роботи використовують в інших школах району: Білозірській ЗОШ І-ІІ ст., Тубільцівській ЗОШ І-ІІІ ст., Черкаському районному турклубу «Фенікс» (заснований випускником турклубу «Кипарис» Ведулою А.Ю.) області: (туристсько-краєзнавчий гурток «Юний турист» м. Ватутіне, керівник Круть В.) та Центру дитячої та юнацької творчості, м.Київ (керівник - випускник турклубу «Кипарис» Супрун О.А.)
Ідея, яка лягла в основу діяльності клубу – створити такі можливості, щоб кожна дитина могла самореалізуватися відповідно до своїх бажань, можливостей і потреб часу та поєднати екологічне виховання школярів із туризмом.
Тема педагогічної діяльності, є «Формування патріотизму на зразках культурної, історичної спадщини рідного краю».
Для реалізації означеної проблеми розроблено навчальну програму на основі Міністерської програми гуртка «Туризм і краєзнавство», укладачі: М.В.Соловей, Л.К.Красномовець, 2004 року.
Метою діяльності клубу є: пізнання себе, загартовування своєї волі, зміцнення фізично, пропаганда активного способу життя, орієнтування в життєвих та надзвичайних ситуаціях, набуття навичок спілкування з природою, організація змістовного відпочинку дітей.
Діяльність клубу реалізує в повній мірі пізнавальні інтереси школярів у таких напрямках: краєзнавство, спортивний туризм, природоохоронна діяльність.
Більшість дітей приходять на гурток, бо це їм подобається. І вже від керівника залежить, щоб не розчарувати дитину у її сподіваннях. Тому мені доводиться шукати такі форми і методи навчання в гуртку, щоб досягти поставленої мети і щоб заняття не були продовженням шкільних уроків за формою та змістом.
Основною формою роботи гуртка є заняття яке проводжу не як звичайний урок. Саме заняття має бути цікавим як за формою так і за змістом. Учень приходить на гурток найперше для емоційного та психологічного розвантаження після довгих уроків. Іноді день супроводжувався стресами, пов’язаними з успіхами чи невдачами на уроках, від спілкування з однокласниками, вчителями. Трапляється й так, що дитині не хочеться йти додому через негаразди в сім’ї.
На заняття діти йдуть із задоволенням, тому що це їм цікаво. Вони розуміють, що знання, які отримують необхідні, щоб проявити себе та не підвести команду під час змагань чи походів. У процесі різних видів діяльності гуртківців старший, який знає більше, ділиться знаннями і допомагає меншому. Цікавішими стають ті заняття, на яких гуртківці творчо підходять до вивчення нового матеріалу.
У моїй роботі використовуються різні технології. З інноваційних технологій перевага надається інтерактивним методам, оскільки вони сприяють розвитку творчої гармонійної особистості. Найчастіше використовуються заочні подорожі (презентації), метод «мікрофону», роботу в парах і в малих групах, «мозковий штурм» тощо. Обов’язковим елементом є ігрові форми роботи. На кожному занятті використовуються комп’ютер для вирішення тестових завдань з топографії, правил дорожнього руху, краєзнавства. Використання таких форм і методів роботи дає змогу дійти до кожної дитини, врахувати її індивідуальні особливості, реалізувати творчий потенціал і вирішити поставлені перед гуртком завдання.
Найголовнішу увагу приділяю вихованню в учнів бережливого ставлення до природи, її багатств.